Блогова інформина «Суверенній Україні слава нині і повік» (до Дня Соборності ).

22  січня  в  Україні  відзначають  одне  з  найважливіших  державних  свят, роль  якого  в   історії  країни  важко  переоцінити, – 

День  Соборності  України. Офіційно  святкувати  День   Соборності  в  Україні  почали  лише  у  1999  році  після  Указу  президента.  Щорічно  в  цей  день  відзначають  важливу  історичну  подію, що  відбулася  в  1919  році – проголошення  Акту  злуки  Української  народної  республіки  і Західноукраїнської  народної  республіки. Також  цього  дня згадують  підписання  Четвертого  Універсалу  Центральної  Ради. Це  сталося  роком  раніше – 22  січня  1918  року. Цим  документом проголошувалася  повна  незалежність  УНР. А  22   січня  1919  року  на  Софійській  площі  у  Києві  в  урочистій  атмосфері  відбулося  проголошення  Акта  злуки  УНР  та  ЗУНР  в  єдину  незалежну  державу.

"Однині  воєдино  зливаються  століттями  одірвані  одна  від одної  частини  єдиної  України – Західноукраїнська  Народна Республіка  (Галичина, Буковина, Угорська Русь)  і  Наддніпрянська Велика  Україна. Здійснились  віковічні  мрії, якими  жили  і  за  які умирали  кращі  сини  України. Однині  є  єдина  незалежна  Українська  Народна  Республіка",

– йшлося  у  зачитаному  в   центрі столиці універсалі. Більш  детально  дізнатися  про  ці  видатні  події  ви  зможете  в  нашій  бібліотеці 👇

А   ще  День  Соборності  закликає  українців  пам’ятати  про   ціну, яку  доводиться  платити  за  єдність, та  аналізувати  й  враховувати  помилки  минулого. Сьогодні  в  Україні  знову  триває  неоголошена  Росією  війна, розпочата  у  2014  році. Однак  ми  показуємо  ворогові  та  всьому  світу  свою  справжню   єдність. Українці  знову  встали  боронити  свою  незалежність  та  територіальну  цілісність. Історія  повторюється, а  втім, на  відміну  від  1918 — 1921  років, сьогодні  Україна  має  достатньо  сили  для  того, щоб  здобути  перемогу.  День  Соборності  України – день, який  символізує  єдність  земель  України. Це  одне  з  найважливіших  свят  нашої  країни, яке підкреслює, що  ми  всі – це  один  народ  і  ніякі  рубежі  не зможуть  нас  розділити. У  1990  році   люди  вишикувалися   «Живим  ланцюгом»  від  Києва до  Львова  та  Івано-Франківська. За  різними  оцінками, участь  у акції  взяли  до  трьох  мільйонів людей. З  того  часу   акції   «Живий  ланцюг   Соборності» проходили щорічно  у  багатьох  містах  нашої  країни. Зараз  триває  карантин, але  він  не  завадить  створити  цей  міцний  ланцюг  єдності  у  соцмережах,  а  насамперед  у  наших  душах! Єднаймося  подумки, єднаймося  ДУХОМ  і  тоді  разом  здолаємо  всі  негаразди )  У єдності  сила  і  наше  з  вами  щасливе  майбуття  у  квітучій  державі!

Вітаємо  всіх  українців  з  Днем  Соборності! Бажаємо  зберігати  силу  духу, бадьорість  і  оптимізм. Нехай  в Україні  і  в  кожній родині  панує  мир  і спокій, любов  і  взаєморозуміння!

А  ще…😉

Дорогі  наші  друзі, пропонуємо  вам створити  разом  з  нами  інтелектуальний  ланцюг  єдності ! Відповідайте  на  питання  вікторини, надсилайте  відповіді  на  електронну  адресу  czdb.uman@gmail.com   або   у   Messenger на  нашій  сторінці  у  Facebook   - https://www.facebook.com/profile.php?id=100011381805639

Переможців  чекає  сюрприз  від  бібліотеки 😊💙💛

 

1. Кого  називають  батьком  української  історії ?

• Павла Чубинського.
• Івана Мазепу.
• Михайла Грушевського.

 2. Хто  з  цих  українських  козаків  брав  участь  у  понад  50 битвах ?

• Іван Мазепа.
• Богдан Хмельницький. 
• Іван Сірко.

 3. Хто  автор  слів  державного  гімну  України ?

• Павло Чубинський.
• Іван Франко.
• Михайло Вербицький.

4. Назвіть  київського  князя, який  помер  від  укусу  гадюки.

• Олег.
• Святослав.
• Ярослав Мудрий.

 5. На  яке  українське  свято  припадає  День  козацтва ?

• Різдво.
• Великдень.
• Покрова. 

 7. Який  музичний  інструмент  був  найулюбленішим  у козаків ?

• Трембіта.
• Кобза.
• Литаври.

8. На  Запорізькій  Січі  були  козаки, які  вміли  передбачати майбутнє  та  лікувати  травами. Як  їх  називали ?

• Шаман.
• Мольфар.
• Характерник.

9. Як  прийнято  відзначати  в  Україні  День  Соборності ?

• Утворюють живий ланцюг.
• Ходять до церкви.
• Організовують парад.

10.  У  сінокіс – гірка, а  в  мороз – солодка. Про  який народний  символ України йдеться  в  цій  загадці ?

11.  Як  називається  основний  закон  України ?

12.  Що  символізує  жовтий  колір  на  нашому  прапорі ?

13.  Яку  річку  України  в  давнину  називали  Борисфеном ?

14.  Якому  українському  поету  встановили  близько  1200 пам’ятників  у  різних  країнах  світу ?

15.  Як  звали  першого  гетьмана  козаків ?  

Відповіді  чекаємо  до  25 січня💙💛

Бібліотечна дизайн – студія « Яскрава круговерть фантазій»

Карантин  на  жаль триває… Напевно  ви  вже  встигли  виспатися, втомитися  від  улюбленої   ігрової   консолі  й  переглянути  всі  довгоочікувані  мульти, фільми  та  серіали) Не  знаєте, чим  зайнятися  далі? З нашою  бібліотекою вам  точно  не  буде  сумно!  У  нас  купа  ідей  для  веселого  і корисного  дозвілля😉 Карантин — прикра, та  все  ж  нагода  перечитати  усі   нечитані  книжки  і  навчитися  чогось  нового. Хто  любить  читати  книги? Та  практично  всі! Так  чому  б  не  отримати  від  читання  більше  задоволення? 😇💖Виберіть  кілька  хороших  книг, які  давно  хотілось  почитати, і просто  насолоджуйтеся  ними  з  максимальним  комфортом. Адже  зараз  найкращий  час, щоб  звити  на  дивані  гніздечко  з  м’яких  подушок  і  теплого  пледа  та  просто  піти  на  кілька  годин  в  чарівні книжкові  світи 😍

А   ще, наприклад, можна  спробувати  приготувати  щось  нове,  або  вирушити  у  віртуальні  екскурсії (можемо  порадити, дзвоніть, пишіть),  зайнятися  домашнім  фітнесом, абоооо…  Увімкнути   креатив  та  зробити   щось  своїми  рученятами!  Якщо  ви  вмієте  вишивати, шити, плести, вирізати, малювати, робити  аплікації  тощо — то  карантин  дає  вам  шанс  створити  щось гарненьке 😍👍  Якщо  ж   раптом  не  вмієте, то, може, це  нагода  навчитись? 😉 Наприклад, зробити  ось такий  симпатичний  кошичок) Ми  разом  з  нашими  читачками  Лізою  та  Марічкою  запрошуємо  вас  у  світ  творчості  і  креативу 😍👇 

Хвилинка цікавинок "Щедрий вечір всім!"

Різдвяні  свята  крокують  Україною, вуличками  нашого  міста  та  й   бібліотеку  нашу  не  минають 😊 13 січня зустрічають  велике  церковне  та  народне  свято – Маланки, або Щедрий вечір. Ще  зранку  цього  дня  починають готувати  другу  обрядову  кутю, яку  називають  щедрою. Святкують  весело  й  урочисто: із  щедрівками, танцями, вітаннями  й   побажаннями. Господині печуть  пироги, млинці  та  готують   вареники, щоб було  чим  пригощати щедрувальників  і  посівальників, які  неодмінно  мали  завітати  на  Щедрий  вечір до  їхніх  домівок.  Як  і  на  Різдво, юнь  збиралась  в  гурти  і  від  заходу  сонця  аж  до  пізньої ночі  ходила  з  «козою»  і  водила  «Маланку». І  линули  до  зоряного  неба  та  кружляли  зі  сніжинками  аромати  смаколиків, відчуття  магічного  позитиву  та співи…😇

«Щедрик, щедрик, щедрівочка...» Однією  з  найвідоміших

українських щедрівок є славетний «Щедрик», зокрема  в авторській  обробці  композитора  Миколи  Леонтовича. Наш  щедрик  особливий  і  про  нього  можна  розказувати  дуууже  багато . 

Уявіть  тільки:

😍“Щедрик” – не  зовсім  народна. Микола  Леонтович знайшов  текст  народної  щедрівки  і  написав  до  нього музику. Над  своїм  твором  Леонтович  працював  майже  усе життя! Щедрівка  має  аж  5  авторських  редакцій. Перша з’явилася  1901  року, остання – 1919 р.

😍“Щедрик”  відомий  як  хоровий  твір. Уперше  його  виконав  хор  Київського  університету  в  1916  році.

😍1921  року  “Щедрик”  вперше  почули  у  США. Його виконали  на  концерті  в  Карнегі  Холі  у Нью-Йорку.

😍Дивуєтеся, чому  у  різдвяній  колядці  слова  про  ластівок ? Все  тому, що  мотиви  слів  “Щедрика”  збереглися  ще  з дохристиянських  часів!  Тоді  Новий  рік святкували  весною, коли  оживала  природа.

😍Всесвітньо  відома  англомовна  версія  нашого  «Щедрика» з’явилася  у  1936  році. Тоді  американець  українського походження  Петро  Вільховський  створив  англійську  версію слів. Carol  of  the  Bells – під  такою  назвою  знають  нашого “Щедрика”  у  всьому  світі.

😍Чарівний  український  “Щедрик”  звучав  у  багатьох  кіносеріалах  на  Заході : “Південний парк”, “Сімпсони”, “Гріфіни”, “Суботній вечір у прямому ефірі”, “Менталіст”.

😍Полюбився він  і  режисерам  фільмів – його можна  почути  у таких  відомих  стрічках, як  “Гаррі Поттер”, “Сам  удома”, “У дзеркала  два  обличчя”; “Міцний  горішок  2”; “Сімейка Адамсів”…

На  Різдвяні  свята  весь  світ  співає  ЩЕДРИКА!!!  Це  так  круто!!!

А  про  водіння  кози   знаєте?!  Ні!  Ні!!! Це  не  приколяси😊 Це  одна  з  найдавніших  різдвяних  містерій, яка попри неодноразові  зміни  збереглася  в  Україні до  наших часів. Бере  свій  початок  цей  обряд  ще  з   дохристиянського  періоду  та  поєднує  у  собі  різні  елементи  театрального мистецтва: пісні, танці, пантоміму  і  обов’язково  приперчені  дотепним  гумором)  Щоб  людям  весело  на  душі  було!  Тож,  відпускайте  на  волю  ваш  артистизм  та  креатив  і  вперед  щедрувати!

Чому  коза, запитаєте?  Нам  і  самим  було  цікаво  дізнатися)  У  бабусь  та  дідусів  попитали  та  з  мудрими  книжками  поспілкувалися…  Тепер  знаємо  і  вам  на  вушко  нашепочемо😉

Виявляється…    Коза  з  давніх-давен  для  багатьох  народів світу, зокрема  і  для  українців, була  тотемною  твариною, образ   якої  пов’язаний  із  вшануванням  предків  і  символізує  родючість, врожай  та  багатство. Саме  тому  ця тварина  залишається  одним  із  головних  дійових персонажів  улюблених  святкових  дійств  напередодні старого  Нового  року. Ключовими  моментами  «водіння кози» є  її  танок, сценічне  вмирання  та  воскресіння, типу  відродження  всього  живого  після  зимового  завмирання....  От  така  вона – коза!

У  яскравому  та  веселому  гурті  одна  з  дівчат  приміряла  на себе образ нареченої  Маланки – вдягала  стрічки, намисто, віночок ...😍 Інша  вбиралась  у  вбрання  хлопця  і  грала  роль  її  нареченого Василя. Решта дівчат – то  веселі  дружки. Всі разом  ходили  до  будинків  і  на  подвір’ях під  вікнами щедрували  та  розігрували справжнє  українське  весілля Маланки  й  Василя  та  співали  щедрівки, вихваляючи  господаря  дому  і його родину. В  надзвичайно  багатій  та поетичній  формі  висловлювались  щедрівками  побажання гарного  врожаю, приплоду  худоби  й  добробуту. Такі  пісні викликали  щире  захоплення  в  усіх  слухачів  і налаштовували  кожного  на  гарний  настрій, щастя  й  лад  на увесь  рік. Обійшовши  всі  знайомі  господи, щедрувальники  за  давнім звичаєм  йшли  до  роздоріжжя  палити  дідуха  і  стрибати через  багаття, щоб  захиститися  від  нечистої  сили, яка гуляла  всю  ніч ... А  з  ранку  наступного  дня  вирушали  хлопці – посівальники😊

 Завітали  і   до  нас   Маланки! Такі  гарнюні  та талановиті ,  що  аж  досі  наші  серця  тьохкають  від  радості) 

Наша  виставка  літературних  цікавинок «Різдвяні  історії  з книжкової  шафи» допомогла  Маланкам   та  Василям  😊 більш   вдумливо  й  ґрунтовно  підійти  до  відзначення  різдвяних  свят, чимало  дізнатися  про  традиції  і  звичаї  святкування  в  України  та  світі.  Кому  цікаво (а  це  РЕАЛЬНО цікава  тема 😉)  ми  із  задоволенням  поповнимо  вашу  скарбничку  супер-знань)  Якщо  кортить  швидку  інфу  вловити – пишіть  на  нашу  електронну  пошту  czdb.uman@gmail.com ,  а  хто  може  втерпіти – чекайте  фінішу  обмежень .

Ювілейна інформина "Дитячий всесвіт в кожнім слові Майї"

Майя  Фролова (1931 – 2013) … Наша  землячка, відома  дитяча  письменниця, лауреатка літературної  премії  ім. Володимира Короленка…  На  жаль, цієї  прекрасної  людини  вже  немає  з  нами. Проте, у  нашій  бібліотеці  глибоко  шанують  і  пам’ятають  її. Кількома  словами  про  Майю  не  скажеш.  6  січня  цього  року  вона  могла  б  відзначити  90-річний ювілей…

Її  життя  було  насичене подіями   та  творчістю. Майя  Флорівна  була   людиною  великого  серця  й блискучого  таланту.  За життя  вона  написала  близько  30  творів – від  коротеньких  оповідань  для  малечі  до  серйозних  повістей, орієнтованих на підлітків.  У  її  книгах  чимало автобіографічних  подробиць  про  дитячі  поневіряння  в  роки  війни  та  силу  духу, численні переїзди  між  містами  й  країнами, коли  на  заваді  щасливому  існуванню  ставали  культурні розбіжності  з  місцевими  жителями  та  палюча  ностальгія  за  Батьківщиною. 

Книги  пані  Майї  підіймають  проблеми  дітей , що  виникають  у  них  в  важкий період запитань  та  непорозумінь , розчарувань  та  яскравих  захоплень, вони  є  орієнтиром  у  часи  невпевненості  в  собі  та  пошуків  самого  себе, вони  допомагають  долати  життєві  труднощі  та  відчуття  безпорадності  і  самотності  на  бурхливому  шляху  дорослішання. Письменниця  зуміла  розгадати  непросту  дитячу  душу  та  знайти  до  неї  ключ  своїми  чудовими  творами.  Саме  такі  книги, КНИГИ – ДРУЗІ, КНИГИ – ПОРАДНИКИ,  чекають  вас  на  поличці  в  затишних стінах  нашої  бібліотеки )

Літературну  творчість  Майя  Фролова  розпочала  в  1962 р. Саме  тоді  вийшла  її  книга  для  дітей  молодшого  віку «Солнечная  Северяния». Пізніше  з’являються  книги  для дітей  старшого  віку: «Над Травдой-рекой» (1964), «Задумайся о себе» (1978), «Ау, мама!...» (1979), «А вы мне – кто?» (1984), «Весенний коридор» (1986), «Девочка, которая придумала себя» (1987), «Не спеши становиться на колени…» (1989), «Найди меня, мама!» (1995), «Капризуля» (1999), «М’яч у піднебессі» (2007)  та  «Де народився, там і згодився: дітям та  дорослим  про  ностальгію» (2001)… 

Ностальгія... Щем  за  рідним  краєм, рідною  домівкою, батьками, коли  ви тривалий  час  перебуваєте  десь  далеко .👇

Можливо, ти  давно   закоханий у  книжки  чудової  письменниці  Майї  Фролової,  або  лише  починаєш  знайомитися  з  ними)  Сміливіше 😊 Ми  допоможемо  тобі 💛 Читай   і  знаходь  відповіді  на  свої  питання  разом  з  Майєю 🙏👍💛

Святкова вервечка «Україна колядує - весь світ чує!»

Зима - незвичайний час. Все оповито таємничістю  і  передчуттям  надзвичайних  див, веселощів, пригод  і подарунків. Дім  наповнюється  пахощами  ялинки та  смаколиків,  світлом  мерехтливих  вогнів  і  очікуванням чогось  надзвичайного  та  фантастично – класнючого!  Правда ж ?!

І  не  даремно ;)  В  Різдвяну  ніч  трапляються  різні  казкові пригоди. Ми  з  вами  точно  знаємо про  це ;) Адже  головними  учасниками  цих  пригод  є  діти ))

Різдво  Христове  вже  на  порозі!  

Україна  починає колядувати!

Колядувати  можуть всі :  діти, дорослі, парубки, дівчата. Але  по  всій  Україні  першими  колядують  діти. І  вже  зі  Святвечора, 6 січня,  відвідують  рідних, сусідів, співають  колядки  й  обов’язково :)) отримують   за  це  солоденькі  подаруночки  та   грошенята. До речі, ви  в курсі, що  

колядувати  починають  не  в  усіх  місцевостях  України  одночасно? на Покутті  діти  ідуть  колядувати  вже  на  Святий  Вечір; на  колишній Гетьманщині, в  Слобідській  Україні  та  в  Гуцульщині — на  перший  день Різдва  Христового, після того, як  у  церкві  скінчиться Богослужіння. На Західному  Поділлі  йдуть  колядувати  на  другий  день  свят  вранці.

Впевнені, що  ви справжнісінькі  експерти  у  колядуванні ;) Просто  нагадаємо, можливо  до  нас  завітали  талановиті  початківці ;))  Так  от…

💟За традицією, перед  тим  як  почати  читати  або  співати колядки, обов'язково потрібно  було  запитати  у  господарів будинку  дозволу, а  вже  після колядувати  і  при цьому  неодмінно  кланятися  господарям  будинку.

💟Готувалися  до  колядування  заздалегідь — виготовляли колядницькі  обладунки: восьмикутну  зірку, маски  Кози, Ведмедика. Різдвяні  колядницькі  гурти  споряджали переважно  парубки. (Але  зараз  і  дівчатка  задніх  не  пасуть ;) )Вибирали отамана — хлопця, котрий  вирізнявся  спритністю, дотепністю  і  якого  поважали. Крім  того, він  мав  уміти  гарно  починати  пісню. Традиційний  одяг  ватаг колядників  —  білі  та  коричневі  кожушки  й  свитки, чоботи  власної  роботи, хустки  або  віночки  у  дівчат. 

Готувались  заздалегідь  і  ми  з  нашими  читачами) . На жаль, світ  ще  не  здолав  страховисько – Коронавірус, боротьба  триває  і  ви  всі  чули  про  локдаун  з  8  січня. Ми  обов’язково  переможемо! Наше  з  вами  спілкування  не  припиняється  і  свято  попри  все  відбудеться, тільки  в  трішечки  іншій  формі). Будемо  спілкуватися  та  колядувати  онлайн!  Ось  чому  підготовка до  Святкової   вервечки  «Україна  колядує – весь  світ  чує!» розпочалася  так  рано)

Разом  з  учасниками  цього чудового  дійства  ми  підбирали  та  розучували  колядки, ділилися  досвідом  один  з  одним, розповідали  про традиції  святкування  Різдва  Христового  та  Нового  року  в  Україні . От  ви, наприклад, знааали ;)…

 …про Різдвяні Обереги ? Наші  предки  вірили, що  у  Святвечір  суха  трава набуває  особливої  магічної  сили. Тому  на  підлогу  кидали  сіно, горіхи  та  солодощі. Крім  сіна, під  скатертиною  належало  розкласти  обереги: часник – «щоб  не  приступала  до  хати  нечиста  сила», зерно – «щоб  був  добрий урожай», а також  гроші – «щоб  добробут  в  хатi  тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку  з  ложкою, адже  напередодні  Різдва  на  сімейну  трапезу  в  будинок  зліталися  душі  померлих  родичів. У гості  в цей  вечір зазвичай  не  ходили, але, якщо  в  хату  просився  подорожній, його приймали  з  особливою  теплотою.

Святвечір - одне з  найурочистіших  християнських  свят, яке  відзначається ввечері  напередодні  Різдва  Христового. Вечеряти  сідали, як  тільки  на  небі з’являлася  перша зірка, а до цього моменту  православні  нічого 

не  їли. Під  час  трапези  не  дозволялося  голосно  розмовляти  і  тим  більше  сваритися: «буде у  родинi  колотнеча  цiлий  рiк». А  чарівний  і  красивий  Дідух!  Його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із  традиціями, дідух — це  останній  обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом'яний  оберіг — це дух  предків, дідів, збереження  традицій  і  пам'яті  родини. Це  символ  доброго врожаю, миру  й  злагоди  в  родині, достатку  в  домі. Традиція  ставити  в оселі  на  покуті  дідуха  походить  ще  з  дуууже  давніх  часів. У дохристиянських  віруваннях  він  був  утіленням  бога  Коляди, символом пам'яті  про  предків. Його  присутність  привносила  в  родину святковий настрій, затишок  і  святковість. У  народі  казали «Дідух  до хати – біда  із  хати». Кутя – обов’язкова страва  різдвяного  столу.  До  куті було  особливе ставлення, адже зерно  в  ритуальному  блюді  символізує  воскресіння  з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття  і процвітання. А ще… вона  така  смачнюююююча!!!

Було  цікаво) На  завершення   кожен  учасник  отримав  солодкі  подарунки, купу  компліментів  та  гарних  побажань  і , безумовно, гарнюній  настрій))  Та  все  ж  найкраща  традиція  та  цінність  Різдва – проводити  час  з родиною. Тож  не  забувайте  про  своїх  рідних, започатковуйте власні  традиції  і  насолоджуйтесь  цим  святом!  

Бережіть  себе  і  колядуйте  онлайн)