Прес-калейдоскоп «Наша преса на всі інтереси».

Зараз вже важко уявити собі ті часи, коли не було ні газет, ні радіо, ні телебачення. Люди не тільки не знали про те, що відбувається у світі, але й про події в своїй країні дізнавалися через місяці, а то й роки.Якщо треба було повідомити щось важливе, уряд розсилав по містах і селах гінців з царськими указами і розпорядженнями. Але вони доходили не до всіх громадян. У більшості випадків новини розносили мандрівники, які дізнавалися про те, що де сталося, від таких же, як і вони самі, мандрівників.

Періодичні видання це газети, тижневики, журнали, наукові записки й частина літературно-художніх альманахів та збірників. Газети і журнали друкують через певний період часу. Є газети, які виходять щодня, вони так і називаються – щоденні. Деякі газети і журнали виходять один раз на тиждень. Їх прийнято називати - тижневик.  А деякі газети виходять один раз на два тижні. І навіть бувають газети, які виходять один раз на місяць.

«ГЕЗЕТА» - так, виявляється, називали срібні венеціанські  монети у 1538 році. За цю монету  жителі  Венеціанської республіки могли придбати листок новин. Газети набули комерційну цінність після винаходу  друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609р., в 1616р. у Нідерландах. У 1622 з’явилася перша  газета  англійською мовою.

А журнали? Що таке журнал?  Журнал – це теж  періодичне видання, що містить   статті, матеріали або реферати на різні суспільно-політичні, наукові та інші теми, літературно- художні твори, що мають постійну рубрику. Журнал майже на півстоліття молодший за газету. Один з перших  журналів побачив світ у Парижі 5  січня  1665 року. Він  називався «Журнал учених». Перший журнал для юних читачів з’явився у  1785  році під назвою «Дитяче читання для серця та розуму».

Першим в Україні ілюстрованим художньо-педагогічним журналом для  дітей та  молоді був «ДЗВІНОК». Виходив у Львові (1890-1914) двічі на місяць. У ньому вперше побачили  світ твори для дітей Івана Франка,  Лесі Українки, Леоніда Глібова, Михайла Коцюбинського, Олени Пчілки та ін.. У Києві (1908-1914) Олена Пчілка видавала своїм коштом журнал для українських дітей «Молода Україна».

Дитяча періодика якісна в наш час за друком, цікава за змістом та може задовольнити потреби найрізноманітніших читачів. Вибір видання залежить від віку, інтересів та розвитку конкретної дитини.

Репертуар дитячих і підліткових журналів зараз досить цікавий і різноманітний. Майже вся дитяча газетно-журнальна продукція прекрасно ілюстрована, видається на гарному папері.

Світ української дитячої преси зростає попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди. На сьогодні видається більше 50 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня.  Вони здатні задовольнити вимоги найпримхливішого читача. Тематична різнобарвність і поліграфічна якість дитячих видань, яскравість та виразність художнього оформлення приваблюють юних читачів та їх наставників. Поряд із добре відомими не одному поколінню читачів журнальними іменами – «Малятко», «Барвінок», «Дзвіночок», «Однокласник», з`явилося багато нових: «Пізнайко», «Професор Крейд», «Жирафа Рафа», «Ангеляткова наука»,«Країна знань» «Світ дитини»,  «Пізнайко», «Яблунька»,«Колосок», «Академія саморобкіна», «Візерунок у долонях», «Паросток», «Жасмін», «Колобочок», «Куля» , «Маленька фея і сім гномів», «Моє хобі».

В нашій бібліотеці відбулась надзвичайно цікава зустріч. Бібліотекарі  Андрієвська В. О. та  Заярна  М. М. підготували прес-калейдоскоп "Наша преса - на всі інтереси"  і взяли  участь у зустрічі молодих людей, які захоплюються створенням стінгазет,   розповіли їм про історію  преси.

Активістка жіночого руху «ЗА МАЙБУТНЄ» Уманщини Печерська Світлана Павлівна (член Національної Спілки журналістів України) провела  майстер - клас: «Молодіжна преса міста»  для юних обдарувань - членів літературного гуртка ЗОШ № 11 (керівник Яковлєва Людмила Анатоліївна). Учні з допомогою Світлани Павлівни створили макет шкільної газети. Кожен відчув себе справжнім редактором, журналістом, фотокореспондентом. Було багато запитань, креативних пропозицій.

Зустріч пройшла дуже цікаво і динамічно, діти виявились досить вправними та зацікавленими в створенні шкільної, а в подальшому міської молодіжної газети.  Мрії збуваються. Тож газеті бути!!!

Ювілейна інформина "Яскравий світ ії дитячих книг"

Народилась 17 лютого  1982 р. у містечку Тальному, що на Черкащині. Закінчила  філологічний факультет Уманського державного педагогічного університету імені Павла  Тичини. За фахом – педагог.  З 2010-2012 року навчалася в магістратурі Пенсильванського державного університету(США). 2016 року здобула ступінь доктора наук у галузі освіти в Університеті Джорджії США. Співзасновниця блогу  про сучасну дитячу літературу «Казкарка»  та літературно-мистецького порталу «Захід-Схід».  Ініціаторка проекту «Крок уперед: Глобалізуємось разом із українсько-англійськими книжками-картинками». Оглядачка колонки «How Does This Translate» (USBBY, 2013 – 2016). Лауреат і переможець літературних конкурсів: «Золотий лелека», «Смолоскип», «Гранослов», «Витоки», «Рукомесло», учасник проекту «Зернятко надії».

     Ось, що про себе розповідає сама письменниця:

 « У дитинстві  я читала багато, але я не можу сказати, що була затятою читачкою. Надавала перевагу вулиці, а не книжці. Але читала так  гарно, що мене завжди  викликали читати на  клас. А це теж не  додавало до читання сенсу for fun. Мій тато взагалі хвилювався, що я виросту не-читачкою. Але таки читачка я.Улюблена книжка мого дитинства – «Саджо та її бобри» Сірого Сови в перекладі з англійської Соломії Павличко. І ще дуже любила казку «Дикі лебеді» Г. К. Андерсена. Зачитувалася «Казками народів світу» і «Українськими народними казками». Любила вірші Вітя Вітька (Віктора Могильного). Цікаво, що до 5 років я розповідала напам’ять 100 українських віршів для дітей. Мої бабуся і дідусь мені постійно читали українською. Ще я любила слухати історії, вигадані нашвидку. Тоді вони були нонсенсні і смішні.»

 У творчому доробку Оксани Лущевської – понад три десятки дитячих  та підліткових книжок для читачів різного віку, зокрема «Інший дім»,«Про кита»,«Авіа, пташиний  диспетчер» , «Пан Коцький, Міра і море» , «Задзеркалля» , «Вітер з-під сонця») та інші. Книжки Оксани постійно потрапляють до списків найкращої української сучасної літератури, яку експерти радять для юних читачів, а також – до списків найбільш читаних книжок в українських дитячих бібліотеках. Письменниця живе та  працює в  США, але герої  її  творів мешкають в  українських  містах  і  містечках.

Вітаємо з ювілеєм!

Творчого натхнення

і вдячних  читачів!