середа, 6 січня 2021 р.

Святкова вервечка «Україна колядує - весь світ чує!»

Зима - незвичайний час. Все оповито таємничістю  і  передчуттям  надзвичайних  див, веселощів, пригод  і подарунків. Дім  наповнюється  пахощами  ялинки та  смаколиків,  світлом  мерехтливих  вогнів  і  очікуванням чогось  надзвичайного  та  фантастично – класнючого!  Правда ж ?!

І  не  даремно ;)  В  Різдвяну  ніч  трапляються  різні  казкові пригоди. Ми  з  вами  точно  знаємо про  це ;) Адже  головними  учасниками  цих  пригод  є  діти ))

Різдво  Христове  вже  на  порозі!  

Україна  починає колядувати!

Колядувати  можуть всі :  діти, дорослі, парубки, дівчата. Але  по  всій  Україні  першими  колядують  діти. І  вже  зі  Святвечора, 6 січня,  відвідують  рідних, сусідів, співають  колядки  й  обов’язково :)) отримують   за  це  солоденькі  подаруночки  та   грошенята. До речі, ви  в курсі, що  

колядувати  починають  не  в  усіх  місцевостях  України  одночасно? на Покутті  діти  ідуть  колядувати  вже  на  Святий  Вечір; на  колишній Гетьманщині, в  Слобідській  Україні  та  в  Гуцульщині — на  перший  день Різдва  Христового, після того, як  у  церкві  скінчиться Богослужіння. На Західному  Поділлі  йдуть  колядувати  на  другий  день  свят  вранці.

Впевнені, що  ви справжнісінькі  експерти  у  колядуванні ;) Просто  нагадаємо, можливо  до  нас  завітали  талановиті  початківці ;))  Так  от…

💟За традицією, перед  тим  як  почати  читати  або  співати колядки, обов'язково потрібно  було  запитати  у  господарів будинку  дозволу, а  вже  після колядувати  і  при цьому  неодмінно  кланятися  господарям  будинку.

💟Готувалися  до  колядування  заздалегідь — виготовляли колядницькі  обладунки: восьмикутну  зірку, маски  Кози, Ведмедика. Різдвяні  колядницькі  гурти  споряджали переважно  парубки. (Але  зараз  і  дівчатка  задніх  не  пасуть ;) )Вибирали отамана — хлопця, котрий  вирізнявся  спритністю, дотепністю  і  якого  поважали. Крім  того, він  мав  уміти  гарно  починати  пісню. Традиційний  одяг  ватаг колядників  —  білі  та  коричневі  кожушки  й  свитки, чоботи  власної  роботи, хустки  або  віночки  у  дівчат. 

Готувались  заздалегідь  і  ми  з  нашими  читачами) . На жаль, світ  ще  не  здолав  страховисько – Коронавірус, боротьба  триває  і  ви  всі  чули  про  локдаун  з  8  січня. Ми  обов’язково  переможемо! Наше  з  вами  спілкування  не  припиняється  і  свято  попри  все  відбудеться, тільки  в  трішечки  іншій  формі). Будемо  спілкуватися  та  колядувати  онлайн!  Ось  чому  підготовка до  Святкової   вервечки  «Україна  колядує – весь  світ  чує!» розпочалася  так  рано)

Разом  з  учасниками  цього чудового  дійства  ми  підбирали  та  розучували  колядки, ділилися  досвідом  один  з  одним, розповідали  про традиції  святкування  Різдва  Христового  та  Нового  року  в  Україні . От  ви, наприклад, знааали ;)


 …про Різдвяні Обереги ? Наші  предки  вірили, що  у  Святвечір  суха  трава набуває  особливої  магічної  сили. Тому  на  підлогу  кидали  сіно, горіхи  та  солодощі. Крім  сіна, під  скатертиною  належало  розкласти  обереги: часник – «щоб  не  приступала  до  хати  нечиста  сила», зерно – «щоб  був  добрий урожай», а також  гроші – «щоб  добробут  в  хатi  тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку  з  ложкою, адже  напередодні  Різдва  на  сімейну  трапезу  в  будинок  зліталися  душі  померлих  родичів. У гості  в цей  вечір зазвичай  не  ходили, але, якщо  в  хату  просився  подорожній, його приймали  з  особливою  теплотою.
Святвечір - одне з  найурочистіших  християнських  свят, яке  відзначається ввечері  напередодні  Різдва  Христового. Вечеряти  сідали, як  тільки  на  небі з’являлася  перша зірка, а до цього моменту  православні  нічого 
не  їли. Під  час  трапези  не  дозволялося  голосно  розмовляти  і  тим  більше  сваритися: «буде у  родинi  колотнеча  цiлий  рiк». 
А  чарівний  і  красивий  Дідух!  Його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із  традиціями, дідух — це  останній  обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом'яний  оберіг — це дух  предків, дідів, збереження  традицій  і  пам'яті  родини. Це  символ  доброго врожаю, миру  й  злагоди  в  родині, достатку  в  домі. Традиція  ставити  в оселі  на  покуті  дідуха  походить  ще  з  дуууже  давніх  часів. У дохристиянських  віруваннях  він  був  утіленням  бога  Коляди, символом пам'яті  про  предків. Його  присутність  привносила  в  родину святковий настрій, затишок  і  святковість. У  народі  казали «Дідух  до хати – біда  із  хати». Кутя – обов’язкова страва  різдвяного  столу.  До  куті було  особливе ставлення, адже зерно  в  ритуальному  блюді  символізує  воскресіння  з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття  і процвітання. А ще… вона  така  смачнюююююча!!!

Було  цікаво) На  завершення   кожен  учасник  отримав  солодкі  подарунки, купу  компліментів  та  гарних  побажань  і , безумовно, гарнюній  настрій))  Та  все  ж  найкраща  традиція  та  цінність  Різдва – проводити  час  з родиною. Тож  не  забувайте  про  своїх  рідних, започатковуйте власні  традиції  і  насолоджуйтесь  цим  святом!  

Бережіть  себе  і  колядуйте  онлайн)







 


Немає коментарів:

Дописати коментар