Уманська міська центральна бібліотека для дітей: 2020

пʼятницю, 4 грудня 2020 р.

З Міжнародним днем волонтера вас!

Сьогодні ми вітаємо наших друзів волонтерів!

Волонтер – у перекладі означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах – інтернатах і будинках для людей похилого віку тощо.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 .Про волонтерський рух в Україні сьогодні з захопленням говорять у багатьох країнах світу, називаючи це явище унікальним. Розквіт волонтерської діяльності у нас припав на час Революції Гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.

Ці люди заради ближнього (в широкому розумінні цього слова) жертвували всім, чим лише могли: часом, грошима, а іноді й життям. Звісно, волонтерство — не робота. Це на 100% покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — те, що веде волонтерів вперед.Завдяки їхнім старанням, десятки, якщо не сотні тисяч людей отримують настільки необхідну їх допомогу. Волонтери допомагають іноді навіть ризикуючи власним життям заради порятунку інших. Це воістину люди з величезним серцем, безкорисливі та добрі, готові простягти руку допомоги та не залишити в біді тих, кому погано. Війна на сході країни, тисячі поранених, біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Те ж саме вони роблять і зараз.

У місті Умань вже 6-й рік функціонують волонтерські організації «Разом» і «До перемоги», яких об’єднує спільна мета – допомогти українським військовим, забезпечити бійців на фронті всім необхідним, покращити їм важкі умови, щоб вони знали, що про них не забули, їм вдячні і їх чекають.

За шість років діяльності наші друзі волонтери ВО «Разом» зробили чимало добрих справ, які принесли реальну допомогу українським військовим, підняли рівень свідомості й патріотизму уманчан.

Низький їм уклін і безмежна вдячність!

Закликаємо всіх небайдужих приєднуватися до волонтерського руху, підтримуйте їх!

Най в кожному серці живе

добро і милосердя!

вівторок, 17 листопада 2020 р.

Бібліотечний Happy birdthday –чик Кокотюсі!

Сьогодні у одного з татусів наших КНИГОжителів свято))

Сьогодні письменник Андрій КОКОТЮХА - ювіляр!

Йому лише 50, вітаємо!

Що можна сказати про письменника Андрія Кокотюху? Популярний, плодовитий, епатажний, прикольний, всеїдний, успішний! А ще...

Звідки, хто він? Зазвичай про нього подається така інформація:

Андрій Кокотюха народився в 1970 році в м. Ніжині. Перший художній твір – бойовик із життя лісових звірят ;) написав у віці 7 років. Власне, «художні» якості цього твору досі ніким не оцінені. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем! ( медок на наші душі!) Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка. Після урочистого отримання диплому відразу почав мати справу с пресою: три місяці продавав газети й журнали в електричках) Перше оповідання було опубліковане 1987 року. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», завдяки якій став одним з відомих сучасних українських письменників. У 2012 році отримав відзнаку «Золотий письменник України» – як автор, чий сукупний тираж перейшов позначку 200 тисяч примірників. Кокотюха – цікавий дядечко! Наприклад, він крутий читач) За рік може прочитати до 90 книг! Обов’язкове правило письменника – читати 100 сторінок в день. А ще… він справжнісінький Шумахер серед письменників! Детектив “Таємне джерело” Андрій Кокотюха написав за 28 днів! За 4 години може написати 20 тисяч знаків, це 32 сторінки в книзі !!! Кокотюха – такий собі Universal Soldier ! Сам він каже так: «…я усюди працюю, мене не годує література, годує кіно, телебачення, журналістика». От ви в курсі, що Кокотюха писав сценарій для реаліті - шоу «Голос країни»?..На каналі ICTV писав сценарії для документального фільму «Кримінальні історії»?.. Брав участь у «Паралельному світі» на СТБ?… От і ми ні сном ні духом))) Про що пише? Здогадайтеся з назв творів;) Пише і спілкується він розкуто, незалежно,«стьобно - гостро»;)) Кокотюха – трудоголік, строчить без передиху, має моторний стиль. Вигадливий. Дотепний. Відгуки про Кокотюху, м’яко кажучи, неоднозначні. Тут і позитива, і негатива доста) Але… позитивні все одно лідирують ! А негативні добряяяяче пасуть задніх) Взагалі то, щоб мати свою думку, треба

Вигадливого Кокотюху читати!

Агов! Чого зависли?!

Дивіться, скільки КОКОТЮшат

цікавезних у нас!

Читайте в радість!

пʼятницю, 6 листопада 2020 р.

Інфо – тест «Єднаємось рідним словом!»

Наша мова – це той дар, з якого ми виростаємо, яким живемо й завдяки якому маємо велике право та гордість називатися українським народом.
Свято було засновано в листопаді 1997 року. День української писемності та мови щорічно відзначається 9 листопада в день пам’яті українського святого Нестора-Літописця.
Він –київський літописець, письменник-агіограф,основоположник давньоруської історіографії, перший історик Київської Русі,мислитель,вчений, чернець Києво-Печерського монастиря.Дослідники вважають,що саме з преподобного Нестора - літописця і починається писемна українська мова. Його перу належать такі відомі роботи: «Повість временних літ», «Житіє святих князів Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія Печерського».

До речі, традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання) Ми теж обов’язково приєднаємося! І ти не паси задніх! Підтримай рідну мову! Диктант стартує у понеділок о 9.00. Ми ж пропонуємо як слід потренуватися,щоб диктант писався легко без нервових стопів на вагання;) Пропонуємо пройти цікаві тести на знання української мови. А ну! Хто тут найрозумашний МОВОзнавець?!
1. Тест «Який ви фразеологізм?» пропонує дібрати пояснення до сталих сполучень слів, на зразок «устромити ґнота»,«лизнути скляного Бога» чи «битий жак».Результати допоможуть визначити – ви «стріляний горобець»,який знає ледь не всі фразеологізми чи «пасете задніх» у цій справі;)

http://archive.chytomo.com/fetysh/test-yakij-vi-frazeologizm

2. Ще один дууууже прикольний тест «Чи розпізнаєте ви суржик»! Перевірте себе на вживання суржикових слів та розрізнення їх у потоці мовлення.І хтозна, може, за результатами тесту виявиться,що ви такі круті й легко зможете помірятися силами навіть із мовознавцем Олександром Авраменко;)

https://www.radiosvoboda.org/a/28104263.html

3. Тест «Яка ти українська цитата?» допоможе визначити,на кого ви більше схожі – голосіння баби Палажки,прокльони Івана Вишенського або філософські спостереження Григорія Сковороди. Тож… які рядки з українських народних пісень характеризують вашу закоханість,чий портрет ви повісили б на стіну та який орнамент прикрашає вашу вишиванку?https://www.playbuzz.com/anhelinal10/11-7-2016-6-03-15-pm

4. На завершення ще один тест «Як добре ви знаєте українську мову?»

https://volodymyrets.city/read/blog/50683/test-yak-dobre-vi-znaete-ukrainsku-movu

Ну як,"прокачали" свою українську мову?!Впевнені,диктант напишете легко!Адже ви шануєте і любите рідну мову,піклуєтеся про неї,захищаєте,постійно розкриваєте для себе її велич й могутню силу!

Тож збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

Наші BOOKтренери завжди напоготові!

пʼятницю, 23 жовтня 2020 р.

Інформина - міркування «Графіті – мистецтво вуличного живопису, чи ?..»

Graffiti… Що це? Хуліганство чи просто пошук гострих відчуттів, мистецтво чи псування стін? Тема ця досить цікава , адже витвори райтерів (тих, хто малюють графіті) ми бачимо кожного дня. Перш за все, потрібно пояснити, що означає саме слово «графіті», та звідки все почалося.

Отже… Коротка довідка з історії 😉 Слово “графіті” походить від італійського “graffito”, що означає “нацарапаний”. Його історія - сива давнина, коли безіменні автори залишали на стінах будинків Помпеї найрізноманітніші написи, малюнки чи навіть… зізнання у коханні.

Наприклад, відкриття та вивчення графіті Софії Київської, залишених на стінах собору у XI—XVIII століттях, стали справжньою науковою сенсацією. Уже тисячу років тому Київ розмовляв українською) Текстові написи, малюнки і цифрові знаки допомогли не лише точно встановити вік храму, який було закладено у 1011 році, а й беззаперечно засвідчили, що вже тисячу літ Київ, осердя України - Руси, розмовляє не якоюсь, а українською мовою. 👉 http://www.golos.com.ua/article/329961 А слово “рок”, написане на стінах Собору Паризької Богоматері, посприяло тому, що Віктор Гюго написав свій відомий роман !😍

Сьогодні вуличне графіті давно вже стало невід’ємною частиною нашого життя. Як тільки десь у місті фарбують стіну будинку, на наступний день вона буде розмальована. Деякі містяни сприймають графіті як «частину культурного коду людей», як спосіб самоідентифікації та самовираження, інші обурюються, що розписи псують вигляд будинків, облаштованих зусиллями чи коштами комунальників та мешканців. То… як і чому з’являються численні написи в громадському просторі міста, і чи потрібно з ними боротися? Що це – мистецтво чи вандалізм? Де закінчується естетика і починається графоманство? (Хто не в курсі, що це слово означає – наші енциклопедії вам у поміч )😉

Графітчики не поділяють свої роботи на мистецтво і вандалізм. Є розподіл «шматків», тобто малюнків, на «легал» – ті, що намальовані там, де це дозволяється, «сіті» – малюнки в місті , як правило, нелегальні, робляться переважно вночі, та «трейн бомбінг» – малюнки на поїздах. Саме останні, подейкують, вважаються найкрутішими серед представників графіті-тусовки, це, так би мовити, тру (від англ. – справжній, правильний). Типу,потяг катається, і твої графіті бачать в інших містах, поки через дні три-чотири їх не зафарбують. Але видалення такого «високого мистецтва» вартує дуууже дорого. 👉https://www.youtube.com/watch?v=0H1vqe1sghw Найголовніше для графітчика – це стиль. І неважливо, де він малює, адже можна погано малювати на поїздах і добре на легалі. Але ж графіті – заяву про себе коханого, можливо робити і з повагою до майна і праці інших , чи не так? Між іншим 😉 Не всім райтерам подобається, коли їх називають художниками, краще письменниками або шифрувальниками. І це повністю виправдано, тому що не кожен зможе зрозуміти їх послання 😊 Такі мітки – шифровки називають «тегами» (стилізовані та прості за формою автографи чи авторські логотипи ,використовують, щоб заявити про свою присутність у місті)

Та… деякі , накалякані на чистих поверхнях будинків теги такі примітивні, що так і хочеться сказати « На дупці собі напиши!»😆На запобігання пошкоджень конструкцій через нанесення на їхню поверхню графіті витрачається величезна кількість часу і ресурсів. Тільки уявіть – щорічно на видалення графіті в світі витрачаються мільярди доларів!

Графіті - в хорошому сенсі, безсумнівно є вільною творчістю і самовираженням. Але не все те графіті – що на стінах 😉 До слова, цинічні нецензурні розписи споруд за законом розцінюються як дрібне хуліганство і караються адміністративним арештом до 15 діб або оплатою штрафу. Так, графіті може бути і мистецтвом, і несмаком, і вандалізмом. У цивілізованому сучасному місті можливе виділення місць для розписів молодих графіті – творців. Це паркани будівництв, стіни занедбаних будівель/споруд… Можливий варіант, коли старенька будівля перетворюється в окрасу вулиці і дарує гарний настрій.

Сьогодні графіті є частиною стріт – арту, який включає в себе не тільки настінні розписи , але і вуличні інсталяції, лайт - шоу, перформанси - флешмоби. Ті ж самі мурали – вражають і захоплюють!

Відомий київський художник Андрій Єрмоленко так жартома пояснює значення цього терміну: «Знаєте, чим відрізняється мурал від графіті? Мурал — це коли ви йдете в міську раду, отримуєте дозвіл і місце для малюнку та малюєте те, що хоче міська влада. А графіті — це коли ви намалювали, що вам хочеться і де вам хочеться, і втекли». Хтось скаже, що графіті-художник завжди незалежний, і саме це формує силу його художнього висловлювання. І ми згодні з цим 😊😇 Така позиція змушує рахуватися з графіті, як одним з найбільш яскравих напрямків не тільки стріт-арту, а й сучасного мистецтва в цілому. Але ж мистецтво вулиць може бути дійсно МИСТЕЦТВОМ, яскравим і затребуваним , коли міста перетворюються на великі комунікативні простори , адже візуальна мова зрозуміла всім. Стріт-арт не просто фіксує реальність, він пропонує звернути увагу на соціальні та політичні проблеми, намічає «больові точки», спонукаючи тим самим суспільство до обговорення та активної громадянської дії. Ми щиро вважаємо, що можна розкривати свої творчі таланти, заявляти про себе, робити виклик суспільству завдяки графіті , поєднавши стріт – арт і права людини. Той, хто не поважає права інших – не поважає себе.