середа, 13 січня 2021 р.

Хвилинка цікавинок "Щедрий вечір всім!"

Різдвяні  свята  крокують  Україною, вуличками  нашого  міста  та  й   бібліотеку  нашу  не  минають 😊 13 січня зустрічають  велике  церковне  та  народне  свято – Маланки, або Щедрий вечір. Ще  зранку  цього  дня  починають готувати  другу  обрядову  кутю, яку  називають  щедрою. Святкують  весело  й  урочисто: із  щедрівками, танцями, вітаннями  й   побажаннями. Господині печуть  пироги, млинці  та  готують   вареники, щоб було  чим  пригощати щедрувальників  і  посівальників, які  неодмінно  мали  завітати  на  Щедрий  вечір до  їхніх  домівок.  Як  і  на  Різдво, юнь  збиралась  в  гурти  і  від  заходу  сонця  аж  до  пізньої ночі  ходила  з  «козою»  і  водила  «Маланку». І  линули  до  зоряного  неба  та  кружляли  зі  сніжинками  аромати  смаколиків, відчуття  магічного  позитиву  та співи…😇
«Щедрик, щедрик, щедрівочка...» Однією  з  найвідоміших
українських щедрівок є славетний «Щедрик», зокрема  в авторській  обробці  композитора  Миколи  Леонтовича. Наш  щедрик  особливий  і  про  нього  можна  розказувати  дуууже  багато . 
Уявіть  тільки:

😍“Щедрик” – не  зовсім  народна. Микола  Леонтович знайшов  текст  народної  щедрівки  і  написав  до  нього музику. Над  своїм  твором  Леонтович  працював  майже  усе життя! Щедрівка  має  аж  5  авторських  редакцій. Перша з’явилася  1901  року, остання – 1919 р.

😍“Щедрик”  відомий  як  хоровий  твір. Уперше  його  виконав  хор  Київського  університету  в  1916  році.

😍1921  року  “Щедрик”  вперше  почули  у  США. Його виконали  на  концерті  в  Карнегі  Холі  у Нью-Йорку.

😍Дивуєтеся, чому  у  різдвяній  колядці  слова  про  ластівок ? Все  тому, що  мотиви  слів  “Щедрика”  збереглися  ще  з дохристиянських  часів!  Тоді  Новий  рік святкували  весною, коли  оживала  природа.

😍Всесвітньо  відома  англомовна  версія  нашого  «Щедрика» з’явилася  у  1936  році. Тоді  американець  українського походження  Петро  Вільховський  створив  англійську  версію слів. Carol  of  the  Bells – під  такою  назвою  знають  нашого “Щедрика”  у  всьому  світі.

😍Чарівний  український  “Щедрик”  звучав  у  багатьох  кіносеріалах  на  Заході : “Південний парк”, “Сімпсони”, “Гріфіни”, “Суботній вечір у прямому ефірі”, “Менталіст”.

😍Полюбився він  і  режисерам  фільмів – його можна  почути  у таких  відомих  стрічках, як  “Гаррі Поттер”, “Сам  удома”, “У дзеркала  два  обличчя”; “Міцний  горішок  2”; “Сімейка Адамсів”…

На  Різдвяні  свята  весь  світ  співає  ЩЕДРИКА!!!  Це  так  круто!!!

А  про  водіння  кози   знаєте?!  Ні!  Ні!!! Це  не  приколяси😊 Це  одна  з  найдавніших  різдвяних  містерій, яка попри неодноразові  зміни  збереглася  в  Україні до  наших часів. Бере  свій  початок  цей  обряд  ще  з   дохристиянського  періоду  та  поєднує  у  собі  різні  елементи  театрального мистецтва: пісні, танці, пантоміму  і  обов’язково  приперчені  дотепним  гумором)  Щоб  людям  весело  на  душі  було!  Тож,  відпускайте  на  волю  ваш  артистизм  та  креатив  і  вперед  щедрувати!

Чому  коза, запитаєте?  Нам  і  самим  було  цікаво  дізнатися)  У  бабусь  та  дідусів  попитали  та  з  мудрими  книжками  поспілкувалися…  Тепер  знаємо  і  вам  на  вушко  нашепочемо😉

Виявляється…    Коза  з  давніх-давен  для  багатьох  народів світу, зокрема  і  для  українців, була  тотемною  твариною, образ   якої  пов’язаний  із  вшануванням  предків  і  символізує  родючість, врожай  та  багатство. Саме  тому  ця тварина  залишається  одним  із  головних  дійових персонажів  улюблених  святкових  дійств  напередодні старого  Нового  року. Ключовими  моментами  «водіння кози» є  її  танок, сценічне  вмирання  та  воскресіння, типу  відродження  всього  живого  після  зимового  завмирання....  От  така  вона – коза!

У  яскравому  та  веселому  гурті  одна  з  дівчат  приміряла  на себе образ нареченої  Маланки – вдягала  стрічки, намисто, віночок ...😍 Інша  вбиралась  у  вбрання  хлопця  і  грала  роль  її  нареченого Василя. Решта дівчат – то  веселі  дружки. Всі разом  ходили  до  будинків  і  на  подвір’ях під  вікнами щедрували  та  розігрували справжнє  українське  весілля Маланки  й  Василя  та  співали  щедрівки, вихваляючи  господаря  дому  і його родину. В  надзвичайно  багатій  та поетичній  формі  висловлювались  щедрівками  побажання гарного  врожаю, приплоду  худоби  й  добробуту. Такі  пісні викликали  щире  захоплення  в  усіх  слухачів  і налаштовували  кожного  на  гарний  настрій, щастя  й  лад  на увесь  рік. Обійшовши  всі  знайомі  господи, щедрувальники  за  давнім звичаєм  йшли  до  роздоріжжя  палити  дідуха  і  стрибати через  багаття, щоб  захиститися  від  нечистої  сили, яка гуляла  всю  ніч ... А  з  ранку  наступного  дня  вирушали  хлопці – посівальники😊

 Завітали  і   до  нас   Маланки! Такі  гарнюні  та талановиті ,  що  аж  досі  наші  серця  тьохкають  від  радості) 

Наша  виставка  літературних  цікавинок «Різдвяні  історії  з книжкової  шафи» допомогла  Маланкам   та  Василям  😊 більш   вдумливо  й  ґрунтовно  підійти  до  відзначення  різдвяних  свят, чимало  дізнатися  про  традиції  і  звичаї  святкування  в  України  та  світі.  Кому  цікаво (а  це  РЕАЛЬНО цікава  тема 😉)  ми  із  задоволенням  поповнимо  вашу  скарбничку  супер-знань)  Якщо  кортить  швидку  інфу  вловити – пишіть  на  нашу  електронну  пошту  czdb.uman@gmail.com ,  а  хто  може  втерпіти – чекайте  фінішу  обмежень .



Немає коментарів:

Дописати коментар