Година шани «Небесна Сотня – то в серцях вогонь.Він гаряче палав за Україну»

 19  лютого  разом  з  учнями  ЗОШ №11, 8-А класу

(класний керівник Яковлєва Л. А.) та  гостями  ми  зібралися, щоб  вшанувати  відваги, силу духу, стійкість  громадян, які  загинули  у  Києві  на  Майдані, вулицях  Грушевського  та  Інститутській, які  віддали своє життя під час Революції  Гідності, захищаючи  ідеали  демократії, відстоюючи  права і свободи людини. Вони  гинули  за  честь, за  волю, за  право бути  народом, за країну,

в  якій  не  страшно  було  б  жити . 

 Ми  зібралися , щоб  в  скорботі  схилити  низько голови 
перед  пам’яттю людей  різного  віку, яких  було  вбито 
у  мирний  час  ХХІ століття.

Вони  не  були  героями,  супер  воїнами…  Вони  були  звичайними  людьми  з  Україною  в  серці.

Юні  та  сивочолі. Багатодітні  батьки  та  одинаки. 
Заробітчани  та  кандидати  наук. Східняки  та  Західники. Українці  і  євреї, росіяни  та  вірмени, грузини  і  білоруси. Абсолютно  різні  та  такі  схожі. Їх  об'єднала  Україна  та  бажання  жити  у  вільній  державі.

Спогади  про  ті  події  торкнулися  серця  кожного  з  присутніх.

Затамувавши  подих  ми  всі  слухали  хвилюючу 
розповідь - -спомин  волонтерки, члена "Всеукраїнського об'єднання учасників бойових дій і волонтерів" Безпалько  Інни  Василівни  про    Майдан , про  гідність, мужність, згуртованість  та   силу  духу  українців тієї  жахливої  зими, коли  Небесна  Сотня  відлетіла  у  небуття.

Небесна  Сотня  назавжди  змінила  нашу 

Україну  і українців.

Герої  не  вмирають. 

 Їхні  душі  жовто – блакитним  полум’ям   горять  у  серці  кожного  свідомого  українця.

Гуртуймося, єднаймося  задля  жаданої  перемоги, задля  свободи, миру  і самостійності.

Задля  волі  та  гідності.

 Задля  щасливого  майбутнього.