Сучасна українська письменниця, поетеса, художниця, дослідниця і науковець. І це все про одну тендітну на вигляд жінку –

Марину Павленко .

Красива, обдарована  мисткиня - талановита письменниця, художниця й публіцистка, живе та працює в Умані. Зараз Марина Павленко вдало поєднує наукову й викладацьку діяльність із творчістю, керує університетським літературним об’єднанням  імені М. Бажана. Марина Павленко  лауреат всеукраїнських та міжнародних літературних конкурсів, таких як «Гранослов», «Смолоскип», «Коронація слова», «Портал», «Золотий лелека», «Ярославів Вал», «Благовіст». З 1997 року М. Павленко – член Національної спілки письменників України. Марина Павленко каже, що не відокремлює дитячої літератури від «дорослої». Але талант написати цікаву книжку для дітей - дуже особливий. У Марини це реально виходить класно, діти засвідчили! Книги письменниці не ловлять пил на полицях, вони постійно мандрують з читачами) Заохотити дітей читати книжки – задача із зірочкою! Але не для Марини Павленко. Вона з тих українських письменників, чиї твори чарівним чином роблять читання для дітей бажаним. Певно, вона є володаркою особливого рецепта, як саме писати? Або точно володіє таємними знаннями дитячих сердець ? От як до неї приходить та Муза? Де є те чарівне джерело натхнення? Юні поціновувачі творчості письменниці шукали відповіді на ці питання в бібліотеці під час зустрічі з Мариною. Слухали, питали і знову слухали) Дехто навіть цілий список питань мав)

Про себе письменниця каже: «Я «всяка», і часто не дуже добра, але все, що роблю, — все щиро, від душі та з любові. Якесь внутрішнє «підсвічування», «сонячна батарейка» — думаю, щось таке в мені є, і, сподіваюся, цього світла вистачає не тільки на мене, а й на людей навколо». Запевняємо, світла вистачає на всіх нас і це круто!

Кажуть, нація, яка читає – непереможна. Що тут казати) Ця зустріч ще раз підтвердила нашу НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ)

Безмежно вдячні чарівній пані Марині за фантастичну зустріч!

Ювілейний медіа-урок «Казковий світ Наталі Забіли» (до 120-річчя з дня народження).

Цей рік багатий на письменників-ювілярів, особливо дитячих. Одна з них Наталя Забіла (1903 – 1985). Письменниця по праву вважається зачинателькою сучасної української дитячої літератури. Вона уміла просто і невимушено розмовляти з дітьми, зналась на психології  малят, писала зрозуміло і цікаво. Саме тому книжки письменниці й донині читають, знають, люблять. Наталя Забіла подарувала дітям майже двісті книжок. Діти з задоволенням читають її твори: «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під  дубом зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку», «Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі». Наталя Львівна Забіла перший лауреат літературної премії ім. Лесі Українки.

Ми святкували день народження  ювілярки разом з учнями 3-Б класу Уманської міської гімназії №11(класний керівник Мацнєва Н. Л.).

Школярі встигли й загадки повідгадувати, рими у віршиках дібрати, вивчити чистомовки та лічилки, зібрати пазли ,і подивитися мультик «Олівець-малювець».

Всіх, хто бажає прочитати книги Наталі Забіли запрошуємо до нашої бібліотеки за адресою: м.Умань, вул. Європейська, 33. Чекаємо вас з 9.00 до 17.00, крім понеділка та вівторка.

 24 січня 2023 р. відомому казкарю  з Умані Сашку  Лірнику – 60!

Олександр Іванович Власюк - сценарист, телеведучий, чудовий актор, який з перших хвилин спілкування вражає своєю органічністю та простотою. Тепер його казки транслюють на радіо в Польщі, Чехії, Іспанії… Всюди, де зараз є українські діти, українські люди, яких змусила покинути рідні домівки війна. І наші герої -бійці ЗСУ теж слухають казки Лірника, бо його казки наче лікують та надихають на Перемогу.

Отож казки – теж зброя. Наша зброя, що зберігає українську ідентичність, – переконаний автор.

Автобіографія: Коротко про головне:

Народився: 24 січня 1963 року в Умані.

ü Я - це:   прихована зброя українства, бо на моїх казках ростуть маленькі патріоти.

ü Моя сім'я:   дружина - Олеся Добрий-Вечір (сестра лідера гурту "Вій"), троє дітей - Роман, Оксана та Іван.

ü Радію:   що являюсь батьком-засновником окремого жанру - української химерної оповіді-казки. Маю надію, що таких вар'ятів, як я, побільшає.

ü Співпрацюю:   з гуртами "Вій", "Гайдамаки", "Кому вниз".

ü Створюючи мелодії до своїх аудіоказок використовую:    ліру, гітару, дудук, сопілку, дримбу, варган, акордеон, флейту, бубон, кобзу та багато інших інструментів.

ü Мене надихає:    гарна пісня, цікава подія - все, що душу будить.

ü Знаю точно:    треба любити дітей + якщо дуже чогось прагнути, воно обов'язково збудеться.

ü Улюблені письменники:    Тарас Шевченко, Лесь Подерев'янський, Ліна Костенко, Ніл Гейман, Анджей Сапковський, Котляревський.

ü Улюблені українські гурти:    "Пропала Грамота", "Тінь Сонця", "Сонце Кльош", "ДахаБраха", "Божищі", "Карпатіана".

ü Відпочиваю:    подорожуючи автомобілем, на природі, коли куховарю.

ü Політичні уподобання:    Україна.

ü Як повно людей:    мені радісно, як удома. Сам дарую людям радість, і сам від них енергію беру.

Сашко Лірник каже: «Достатньо одного покоління без казок — і нації гаплик». Ми  дружньо кажемо НІ тому гаплику;) та читаємо УКРАЇНСЬКИ КАЗКИ  із задоволенням!

Все буде Україна!

 

 Привіт всім!

 Шкода, що із запізненням, але будемо хвалитися! Були ми й сценаристами, були відеооператорами та вдячними слухачами ( від оплесків ще й досі долоні рожевіють). А от монтажерами відео ніяк часу не було. За що щиро просимо вибачення.

Вже минули різдвяні свята, та й досі гомонить бібліотека дитячими голосами)) Народознавча веселка «Колядуємо! Щедруємо! Радість всім даруємо!» була не тільки інформативною (адже про Різдво багато цікавого можна дізнатися) але й такою 

талановито – яскравою!

Так сталося, що війна внесла свої корективи у це чудове свято. У нас з’явилися нові класнючі користувачі, які, на жаль, вимушені були покинути свої домівки та рятувати своє життя, знайшовши прихисток в нашому місті. Змінилися й святкові побажання. 

Всі ми разом бажаємо

Перемоги та МИРУ

Україні!