Інформина - міркування «Графіті – мистецтво вуличного живопису, чи ?..»

Graffiti… Що  це? Хуліганство  чи  просто  пошук  гострих  відчуттів, мистецтво чи  псування стін? Тема  ця  досить цікава , адже  витвори  райтерів (тих, хто малюють графіті) ми  бачимо  кожного  дня. Перш  за  все, потрібно пояснити, що означає  саме  слово «графіті», та  звідки  все  почалося. 

Отже…    Коротка  довідка  з  історії 😉   Слово “графіті”  походить  від  італійського “graffito”, що  означає “нацарапаний”. Його  історія  -  сива  давнина,  коли  безіменні  автори  залишали  на  стінах  будинків  Помпеї   найрізноманітніші  написи, малюнки   чи  навіть… зізнання  у коханні. 

Наприклад,  відкриття  та  вивчення  графіті  Софії  Київської, залишених  на  стінах  собору у  XI—XVIII  століттях, стали справжньою  науковою  сенсацією. Уже  тисячу  років  тому  Київ  розмовляв  українською) Текстові  написи, малюнки  і  цифрові  знаки  допомогли  не  лише  точно  встановити  вік  храму, який  було  закладено  у  1011  році, а  й  беззаперечно  засвідчили, що  вже  тисячу  літ  Київ, осердя  України - Руси, розмовляє  не  якоюсь, а  українською  мовою. 👉 http://www.golos.com.ua/article/329961  А  слово “рок”, написане  на  стінах  Собору  Паризької  Богоматері, посприяло  тому, що  Віктор  Гюго  написав  свій  відомий  роман !😍 

Сьогодні  вуличне графіті  давно  вже  стало  невід’ємною  частиною  нашого  життя. Як  тільки  десь  у  місті  фарбують стіну  будинку,  на наступний  день вона  буде розмальована. Деякі  містяни  сприймають  графіті  як  «частину  культурного  коду людей», як  спосіб  самоідентифікації  та  самовираження, інші  обурюються, що  розписи  псують  вигляд  будинків, облаштованих  зусиллями  чи  коштами  комунальників  та  мешканців.  То… як  і чому  з’являються  численні  написи  в  громадському  просторі міста,  і  чи  потрібно  з  ними  боротися? Що  це – мистецтво  чи  вандалізм? Де закінчується  естетика  і  починається  графоманство? (Хто  не  в  курсі, що  це  слово  означає – наші  енциклопедії  вам  у  поміч  )😉

Графітчики  не  поділяють свої  роботи  на  мистецтво  і  вандалізм. Є  розподіл  «шматків», тобто малюнків, на «легал» – ті, що  намальовані там, де це дозволяється, «сіті» – малюнки  в  місті , як  правило,  нелегальні, робляться  переважно  вночі, та  «трейн  бомбінг» – малюнки  на  поїздах. Саме  останні, подейкують, вважаються  найкрутішими  серед представників  графіті-тусовки, це, так  би  мовити, тру (від англ. – справжній, правильний). Типу,потяг  катається,  і  твої  графіті  бачать  в інших  містах, поки  через  дні  три-чотири  їх  не  зафарбують. Але  видалення такого  «високого  мистецтва» вартує  дуууже  дорого.           👉https://www.youtube.com/watch?v=0H1vqe1sghw  Найголовніше  для  графітчика – це  стиль. І неважливо, де він малює, адже  можна  погано  малювати  на  поїздах  і  добре  на  легалі.  Але  ж  графіті – заяву  про  себе  коханого,  можливо  робити  і  з  повагою  до  майна  і  праці  інших , чи  не  так? Між  іншим 😉 Не  всім  райтерам  подобається, коли   їх   називають  художниками, краще  письменниками  або  шифрувальниками. І  це повністю  виправдано, тому  що  не  кожен   зможе   зрозуміти  їх  послання 😊 Такі  мітки – шифровки  називають  «тегами» (стилізовані  та  прості  за  формою  автографи  чи  авторські  логотипи ,використовують, щоб  заявити  про  свою присутність у  місті) 

Та… деякі , накалякані  на  чистих  поверхнях  будинків  теги такі  примітивні,  що  так  і  хочеться  сказати  « На  дупці  собі напиши!»😆На запобігання  пошкоджень  конструкцій  через  нанесення  на  їхню поверхню  графіті  витрачається  величезна  кількість  часу  і   ресурсів. Тільки  уявіть – щорічно  на  видалення  графіті  в  світі  витрачаються  мільярди   доларів! 

Графіті - в хорошому сенсі,  безсумнівно  є  вільною  творчістю  і самовираженням. Але  не  все  те  графіті – що на  стінах 😉  До слова, цинічні  нецензурні  розписи споруд  за  законом  розцінюються  як  дрібне  хуліганство  і  караються  адміністративним  арештом  до  15  діб  або  оплатою  штрафу. Так, графіті  може  бути  і  мистецтвом, і  несмаком, і  вандалізмом. У  цивілізованому  сучасному  місті  можливе  виділення  місць  для розписів  молодих  графіті – творців. Це  паркани  будівництв, стіни занедбаних  будівель/споруд… Можливий   варіант,   коли старенька  будівля   перетворюється  в окрасу  вулиці  і  дарує  гарний  настрій.

Сьогодні  графіті  є  частиною    стріт – арту, який   включає  в  себе не  тільки  настінні розписи ,  але  і  вуличні  інсталяції, лайт - шоу, перформанси - флешмоби.  Ті  ж  самі   мурали – вражають  і  захоплюють!

Відомий  київський   художник  Андрій  Єрмоленко  так  жартома  пояснює  значення  цього  терміну: «Знаєте, чим  відрізняється мурал  від графіті? Мурал — це коли ви йдете в міську раду, отримуєте дозвіл і місце для малюнку та малюєте те, що хоче міська влада. А графіті — це коли ви намалювали, що вам хочеться і де вам хочеться, і втекли». Хтось  скаже,  що  графіті-художник  завжди  незалежний, і  саме  це формує  силу  його  художнього  висловлювання. І  ми  згодні  з  цим 😊😇  Така  позиція  змушує  рахуватися  з  графіті, як  одним  з найбільш  яскравих  напрямків  не  тільки  стріт-арту, а  й сучасного мистецтва  в  цілому. Але  ж  мистецтво  вулиць  може  бути  дійсно  МИСТЕЦТВОМ, яскравим  і  затребуваним , коли  міста   перетворюються  на  великі   комунікативні   простори , адже  візуальна  мова  зрозуміла  всім.  Стріт-арт  не  просто  фіксує  реальність, він  пропонує  звернути  увагу  на  соціальні  та  політичні  проблеми, намічає «больові точки», спонукаючи  тим  самим суспільство  до  обговорення  та  активної  громадянської  дії. Ми  щиро  вважаємо, що  можна  розкривати  свої  творчі  таланти, заявляти  про  себе, робити  виклик  суспільству    завдяки  графіті , поєднавши  стріт – арт  і  права людини.  Той, хто  не  поважає  права  інших – не  поважає  себе.

Цікава  інфа: 👇👍😊

https://hmarochos.kiev.ua/2020/02/06/grafiti-v-kyyevi-chy-maye-sens-borotys-z-tsiyeyu-subkulturoyu/   -Хмарочос/Вуличне  графіті.

http://www.volynpost.com/articles/1971-toj-hto-malyuie-kotiv-istoriia-vulychnogo-hudozhnyka-enda  «Той, хто малює котів»: історія вуличного художника Енда

https://artukraine.com.ua/tag/grafiti/   графіті — ARTUKRAINE

https://www.umanportal.com/category/evastigations/grafiti-mistectvo-vulic-mista-uman   Графіті – мистецтво вулиць міста Умань/ УМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПОРТАЛ

https://mistosite.org.ua/ru/articles/muraly-vt%D1%96lennya-symvol%D1%96chnoyi-vlady-dlya-zm%D1%96ny-obrazu-m%D1%96sta  Чому не всім подобаються мурали?

https://www.youtube.com/watch?v=63wDBMsw5Gk Графіті: вандалізм чи мистецтво

 

 

Історичний відео - знайлик «Козаки – воїни, новатори, винахідники»

День українського козацтва — свято, яке  в  Україні  відзначають щорічно 14 жовтня  в  день  Покрови  Пресвятої  Богородиці. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою  усього  українського  козацтва.Напевне, ніхто  не  сперечатиметься, що козаки – досить цікаве «явище» в українській (і навіть світовій !) історії. Однак  поряд  з  їх  мужністю, силою, хитрістю та  розумом  часто-густо зустрічається  краплинка  містики, яка робить  їх чимось більшим, ніж  просто  вояками. То  може  й  справді  запорожці  були не  такими  вже  й  звичайними? Як  ви  вважаєте? ;) Саме  про  це  ми  дізнавалися  під  час  зустрічі. Було  нААААдзвичайно  цікаво! От  ви  наприклад  знали.  ЩО…  

Секрет  успіху  козаків  завжди  тримався  на трьох китах: фізична досконалість, кодекс  честі та доблесне  керівництво. Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу – кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька. Звичайно це  додавало шансів  здобути  перемогу.Головною  вимогою   до  козаків  було – тримати  себе  в  бездоганній  формі. Військовий вишкіл  переривався  лише  на  час  походу. Якось  мандрівник  з Італії  Альберто  Віміт  заїхав на  Січ  поглянути  на  устрій козаків. Декілька  днів  перебування  серед  українців  і  він  захоплено  написав  у  своєму  щоденнику, що  ця “республіка може  уподібнюватись  спартанській, а козаки  можуть  змагатися  зі  спартанцями  за суворістю  свого  виховання”. Не дивно, що  в  17  столітті  запорізькі  козаки  були  військом, яке визнавали  і  Європа,  і  Близький  Схід! 

Були  серед  козаків й  особлиИИИИві  хлопці, бойові  маги, яких звали характерниками. Вважалось, що  походять  вони  від  древніх  язичницьких  волхвів, які  володіли  таємними  знаннями, вміли  пророкувати  майбутнє. Про характерників казали, що  їх  «ні  вогонь, ні  вода, ні  шабля, ні  звичайна  куля, крім  срібної, не брали» і  що  вони «могли  відкривати  без  ключів  замки, брати  в  голі  руки  розпечені  ядра, бачити  за  кілька верств  довкола  себе, вилазити  з  туго  зав’язаних  і  навіть  зашитих  мішків, «перекидатись»  у  вовків  і  котів, перетворювати  людей  у  кущі, вершників – на  птахів... Бррррр! Аж  табун  мурах  протопотів  по  шкірі) Вражає? Ще б пак!

Та  й  розуму  їм  було  не  позичати ;) Згадаймо  тільки  про  оригінальний човен, який козаки використовували  для  військових походів! Геніальний  на  той  час винахід!  Як  би  дивно  це  не  звучало, але  його  можна  назвати  «прабатьком» сучасних підводних човнів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували  вантаж  аби  занурити  судно  у  воду. Так  козаки непомітно  підпливали  до  ворогів. Перед  початком  наступу  вантаж викидався, а судно раптово піднімалось на поверхню. Звичайно, це ставало несподіванкою для противника, адже ніхто не очікував, що  запорозьке  військо  може  з’явитись  з  морських  глибин. Для такого  ж  діла використовувались  перевернуті  чайки – славнозвісні  човни  козаків, котрі  не  боялись  ні  штормів, ні ворожих  військових  кораблів. Їх  часто  перевертали  догори дном, аби  непомітно  підкрастися  до  ворога.

Запорізьку  Січ  поправу  називають  першим  демократичним об’єднанням  у  світі. Всі  питання, стосовно життя та діяльності козаків вирішувались голосуванням  на  радах. Чули  про знамениту “Конституція Пилипа Орлика” 1710 року?  Цей  документ також  можна  назвати однією  з найперших  антикорупційних  програм  України! Він робив неможливою  узурпацію  влади. Документ  передбачав, що  військові старшини  мають бути  обрані  вільним  голосуванням, що  гетьман  не має  права  самовладно  привласнювати  те, що  належить  громаді, не має  права  розділяти  громадське  майно  між  іншими  людьми. Документ  передбачав, що  ніхто  не  може  зловживати  місцевими бюджетами, а  якщо  буде  помічений  у  розтратах – має  відшкодувати кошти  з  власної  кишені. Суд  має  бути  незалежним, і  гетьман повинен  виконувати  його  рішення. Відповідальність  за  різні  рішення несуть  різні  інституції, а  не  гетьман  одноосібно. Правда  ж  круто  і  сучасно ?! :)  Запорізька  Січ  мала  всі  ознаки  республіки, вона  була  незалежною  і  всі  європейські  країни  намагалися  налагодити  з  нею  дипломатичні  відносини.Словом… Цікава  зустріч  вийшла)

Мульти  дивилися, інфу  ловили, питали  і  відповідали, висновки  робили… Зійшлися  на  єдиній  думці – славні  воїни козаки! 

Радимо  подивитися;)

Мультфільми:

https://www.youtube.com/watch?v=ldwLWCX_ugc - Про козаків-характерників. 5 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=EBRrTN677yA - Привиди ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ. 3 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=G2SJKQD-eP4 - ЯК ІВАН СІРКО ЖЕР ВОРОГІВ УКРАЇНИ. 15 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=q9anZMA7-nI - ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. 16 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=rGvx6sT9DVg - МАЗЕПА: ЗРАДА ЧИ ПЕРЕМОГА? 17 серія «Книга-мандрівка. Україна».