Сьогодні ми з читачами зустрілися, щоб вшанувати
пам’ять жертв
голодоморів.
ГОЛОДОМОР... Страшні його жнива. Голодомор…скорботним
болем
він відгукується в наших серцях.
Заплачте разом, а
не наодинці.
Зроніть сльозу
за тими, хто не
зріс,
Що мали
зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть!
Заголосіть!
Померлі люди
стогнуть з тої
днини,
Й благають:
українці, донесіть
Стражденний біль
голодної країни.
Згадайте нас — бо
ми ж колись
жили.
Зроніть сльозу
і хай не
гасне свічка!
Ми в
цій землі житами
проросли,
Щоб голоду не знали люди
вічно.
Н. Виноградська
День пам’яті жертв голодоморів 1921-1922
1932-1933
1946-1947
в Україні –
це щорічний національний пам’ятний день в нашій державі, що припадає на четверту суботу листопада.
Це день спільного болю, спільної пам’яті, спільного обов’язку. Обов’язку закарбувати в серцях пам’ять про тих
безневинних, кого прирекли на страшну смерть – смерть від голоду.
Обов’язку – не забути правду про злочин, скоєний комуністичним режимом. Мільйони життів відібрано жорстоким спланованим актом геноциду проти українського
народу. Ми повинні пам’ятати про
це, ми повинні передавати цю правду з покоління
в покоління. Адже життя людини — найцінніший дар, дорожчий за всі цінності на землі.
Саме такою була
мета нашої зустрічі, саме з
таким бажанням наші
читачі прийшли до
бібліотеки.
Затамувавши подих всі слухали про
жахіття тих подій. Історичне відео - досьє « У спільній
молитві згадаймо…», Олени Ковальчук, арт – меседж
«Голодомор –
гірка пам’ять поколінь»,
фрагменти відео спогадів очевидців…
Несила повірити у можливість такого,
повірити у те жорстоке
катування українців! Але… Історія свідчить, Україна пам’ятає, душа
народу нашого болить.
Таке не
можна забути !
Сьогодні, як ніколи раніше, ми не маємо права
забути про моторошно-криваві роки Голодоморів. Цієї суботи, 25
листопада, вкотре будемо вшановувати пам’ять тих, які загинули, і тих, які вижили.
Будемо молитись та запалювати свічки, аби душі українців, закатованих нелюдськими системами, диявольськими режимами, знайшли свій шлях додому.
Українці!
Закликаємо вас віддати
данину шани жертвам
голодоморів та прийняти
участь
у загальнонаціональній хвилині мовчання,
після чого приєднатися до
акції «Запали свічку»,
в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам голодоморів, або запалити свічку в своєму вікні.
Запалила свічку, запалила,
Щоби більше
лихо не ходило,
Хай палає
свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце
не боліло…
Щоби більше
не прийшло те горе,
Хай горять свічки
Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять
вогненні білі свічі!
Пам’ятники болю – з колосками.
Нехай світить
кожен дім свічками,
Хай в цей вечір
в кожному віконці
Буде крапля
вогняного сонця…
Щоб в бабусі серце не
боліло,
Свічку запалила
білу-білу,
Аби смерть
важка вже не ходила,
Запалила свічку, запалила…
О.Стасюк
Катя Василик. Я отримувала ваше повідомлення і ставила свічку у вікно. В нашому будинку у вікнах сусідів теж були свічки.
ВідповістиВидалитиДякуємо, Катя! Хто забуває своє минуле, не має майбутнього. Голодомори це важкі уроки нашої історії.
Видалити