пʼятницю, 24 листопада 2017 р.

Відео-урок: «Тих жахливих подій гіркота» (до Дня пам'яті жертв голодоморів)

Сьогодні  ми  з  читачами  зустрілися, щоб  вшанувати  пам’ять  жертв  голодоморів.

ГОЛОДОМОР... Страшні  його  жнива.     Голодомор…скорботним  болем  він  відгукується  в  наших  серцях.
Зроніть  сльозу . Бо  ми  не  мали  сліз.
Заплачте  разом, а  не  наодинці.
Зроніть  сльозу  за  тими, хто  не  зріс,
Що  мали  зватись  гордо — українці.

Заплачте!  Затужіть!  Заголосіть!
Померлі  люди  стогнуть  з  тої  днини,
Й  благають:  українці,  донесіть
Стражденний  біль  голодної  країни.

Згадайте  нас — бо  ми  ж  колись  жили.
Зроніть  сльозу  і  хай  не  гасне  свічка!
Ми  в  цій  землі  житами  проросли,
Щоб  голоду  не  знали  люди  вічно.
Н. Виноградська
День  пам’яті  жертв  голодоморів 1921-1922
1932-1933
1946-1947
 в  Україні це  щорічний  національний пам’ятний  день  в  нашій  державі, що припадає  на  четверту  суботу  листопада.
Це  день  спільного  болю, спільної  пам’яті, спільного  обов’язку. Обов’язку  закарбувати  в серцях  пам’ять  про  тих  безневинних, кого прирекли  на  страшну  смерть – смерть  від  голоду. Обов’язку – не  забути  правду  про  злочин, скоєний  комуністичним  режимом.  Мільйони життів  відібрано  жорстоким  спланованим  актом  геноциду  проти  українського  народу. Ми  повинні памятати  про  це, ми  повинні  передавати  цю  правду  з  покоління  в  покоління. Адже  життя людини — найцінніший  дар, дорожчий  за  всі  цінності  на  землі.
Саме  такою  була  мета  нашої  зустрічі, саме  з  таким  бажанням  наші  читачі  прийшли  до  бібліотеки.
Затамувавши  подих  всі  слухали  про  жахіття тих  подій. Історичне  відео - досьє « У  спільній  молитві  згадаймо…», Олени  Ковальчук, арт – меседж
 «Ми  в  цій  землі  житами  проросли…» Марічки Мельник, огляд  бібліотекаря  Андрієвської В.О.
«Голодомор – гірка  пам’ять  поколінь», фрагменти  відео спогадів очевидців… Несила  повірити  у  можливість  такого,  повірити  у те  жорстоке  катування  українців!  Але…  Історія  свідчить, Україна  памятає, душа  народу  нашого  болить.
Таке  не  можна  забути !
Сьогодні, як  ніколи  раніше, ми  не  маємо  права  забути про  моторошно-криваві  роки Голодоморів. Цієї  суботи, 25  листопада, вкотре  будемо  вшановувати  пам’ять  тих, які  загинули, і  тих, які  вижили.
 Будемо  молитись  та  запалювати свічки, аби  душі  українців, закатованих  нелюдськими системами, диявольськими  режимами, знайшли  свій шлях  додому.
Українці!
Закликаємо  вас  віддати  данину  шани  жертвам  голодоморів  та  прийняти  участь
 25  листопада о  16  годині 
у  загальнонаціональній  хвилині  мовчання,
після  чого  приєднатися  до 
акції «Запали свічку»,
в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам голодоморів,  або запалити свічку  в  своєму  вікні.
Запалила  свічку, запалила,
Щоби  більше  лихо  не  ходило,
Хай  палає  свічка  світлом  білим,
Щоб  в  бабусі  серце  не  боліло…
Щоби  більше  не  прийшло  те  горе,
Хай  горять  свічки  Голодомору.
Чуєш – душі  аж  до  неба  кличуть!
Хай  горять  вогненні  білі  свічі!
Пам’ятники  болю – з  колосками.
Нехай  світить  кожен  дім  свічками,
Хай  в  цей  вечір  в  кожному  віконці
Буде  крапля  вогняного  сонця…
Щоб  в  бабусі  серце  не  боліло,
Свічку  запалила  білу-білу,
Аби  смерть  важка  вже  не  ходила,
Запалила  свічку, запалила
О.Стасюк

2 коментарі:

  1. Катя Василик. Я отримувала ваше повідомлення і ставила свічку у вікно. В нашому будинку у вікнах сусідів теж були свічки.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякуємо, Катя! Хто забуває своє минуле, не має майбутнього. Голодомори це важкі уроки нашої історії.

      Видалити